Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Косова Г$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Колесник Т. В. Особливості взаємозв'язку структурного стану брахіоцефальних артерій з характеристиками добового профілю артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії середнього та похилого віку [Електронний ресурс] / Т. В. Колесник, Г. А. Косова // Медичні перспективи. - 2017. - Т. 22, № 3. - С. 32-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2017_22_3_7 Цель работы - изучить особенности взаимосвязей структурного состояния брахиоцефальных артерий с характеристиками суточного профиля артериального давления (АД) у пациентов с гипертонической болезнью II стадии среднего и пожилого возраста. Обследовано 74 пациента среднего (n = 46) и пожилого возраста (n = 28), которые в зависимости от возраста были разделены на 2 группы. По факторам риска, степени артериальной гипертензии больные достоверно не отличались. В I группе выявлена достоверно большая распространенность стенозирующего атеросклероза сонных артерий по сравнению с пациентами II группы. У пациентов пожилого возраста со стенозирующим атеросклерозом сонных артерий был установлен значительно более высокий уровень систолического АД в ночное время. На увеличение комплекса интима-медиа у пациентов с нарушенным суточным ритмом АД влияла недостаточная степень ночного снижения систолического АД. На увеличение степени стеноза сонных артерий у больных с сохраненным суточным ритмом АД влияло повышение уровня систолического АД в ночное время, пульсового АД в течение всех суток и недостаточное снижение диастолического АД в ночные часы. | ||
| 2. | 
Колесник Т. В. Добове моніторування артеріального тиску і структурно-функціонального стану серця у хворих на артеріальну гіпертензію середнього та похилого віку [Електронний ресурс] / Т. В. Колесник, Г. А. Косова // Міжнародний медичний журнал. - 2017. - Т. 23, № 4. - С. 5-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mmzh_2017_23_4_3 | ||
| 3. | 
Колесник Т. В. Взаємозв’язок між судинним ремоделюванням та змінами структурно-функціонального стану серця у хворих середнього й похилого віку з гіпертонічною хворобою ІІ стадії [Електронний ресурс] / Т. В. Колесник, Г. А. Косова, О. В. Писаревська, Н. П. Аносова, О. М. Степаненко // Кардиология: от науки к практике. - 2017. - № 3. - С. 20-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Konkp_2017_3_3 | ||
| 4. |
Колесник Т. В. Пружно-еластичні властивості артеріальної стінки у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від віку та індексу маси тіла [Електронний ресурс] / Т. В. Колесник, А. В. Надюк, Г. А. Косова // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 2(1). - С. 92-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2018_23_2(1)__33 У результаті багатьох досліджень останнього десятиліття доведено, що збільшення жорсткості артерій - це незалежний предиктор розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) і серцево-судинної смертності. Вік пацієнта і наявність артеріальної гіпертензії (АГ) найбільше впливають на підвищення жорсткості судинної стінки і центрального систолічного артеріального тиску (ЦСАТ). Мета досліження - вивчити особливості пружно-еластичних властивостей артеріальної стінки у нормотензивних чоловіків і хворих на есенціальну АГ у молодом) віці. У дослідження були включені 40 чоловіків у віці 18 - 35 років, які були розділені на 2 групи: I група (n = 20) - нормотоніки, II група (n = 20) - пацієнти з есенціальною АГ. Обстеження пацієнтів проводилось відповідно до вимог Національних рекомендацій і адаптованого клінічного протоколу з надання медичної допомоги "Артеріальна гіпертензія" (2012 р.). Пружно-еластичні властивості артеріальної стінки оцінено з використанням осцилометричного приладу Arteriograph Tensioclinic (Tensiomed, Угорщина). Вимірювали ЦСАТ і центральний пульсовий АТ (ЦПАТ), індекс аугментації (AIx) та швидкість розповсюдження пульсової хвилі (ШРПХ) в аорті. Висновки: одержані дані свідчать про доцільність оцінки ШРПХ, ЦСАТ, ЦПАТ і AIx у пацієнтів молодого віку в дебюті АГ з метою раннього виявлення погіршення пружно-еластичних властивостей артеріальної стінки як маркеру субклінічного ураження органу-мішені. Особливої уваги та корекції серед факторів ризику ССЗ у молодих пацієнтів з АГ потребує надлишкова вага.Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності діагностики та лікування гіпертонічної хвороби у чоловіків шляхом дослідження особливостей ранніх змін пружно-еластичних властивостей артеріальної стінки при І та II стадії захворювання з помірним і високим кардіоваскулярним ризиком. Доведено доцільність індивідуальної оцінки швидкості розповсюдження пульсової хвилі з урахуванням віку та рівня артеріального тиску (АТ) для своєчасного виявлення раннього судинного старіння. Встановлено суттєві відмінності взаємозв'язку показників добового профілю АТ, структурно-функціонального стану серця з характеристиками пружно-еластичних властивостей артеріальної стінки у хворих на гіпертонічну хворобу залежно від стадії та категорії кардіоваскулярного ризику. Продемонстровано здатність комбінованої антигіпертензивної терапії блокатором ренін-ангіотензин-альдостеронової системи в поєднанні з антагоністами кальцію та/або діуретиками позитивно впливати на реверсію патологічних змін пружно-еластичних властивостей артеріальної стінки у обстежених хворих. | ||
| 5. | 
Колесник Т. В. Вплив динамічних характеристик варіабельності систолічного артеріального тиску на гіпертрофію та діастолічну функцію лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію [Електронний ресурс] / Т. В. Колесник, Г. А. Косова // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3(2). - С. 63-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2018_17_3(2)__13 | ||
| 6. | 
Косова Г. А. Характеристики добового профілю артеріального тиску, що асоційовані із розвитком діастолічної дисфункції лівого шлуночка при гіпертонічній хворобі в осіб середнього та похилого віку [Електронний ресурс] / Г. А. Косова // Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. - 2017. - Т. 5, № 3. - С. 945–956. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSU_med_2017_5_3_14 Хронічна серцева недостатність зі збереженою фракцією викиду визнана важливою проблемою громадського здоров'я у всьому світі. Висвітлено результати роботи, що спрямована на оцінку характеристик добового профілю артеріального тиску в осіб середнього та похилого віку, асоційованих з розвитком діастолічної дисфункції лівого шлуночка за гіпертонічної хвороби, як одного з основних патогенетичних механізмів, відповідальних за формування синдрому серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду. | ||
| 7. |
Колесник Т. В. Оцінювання когнітивних функцій і статусу фізичної активності в пацієнтів з артеріальною гіпертензією залежно від віку [Електронний ресурс] / Т. В. Колесник, А. В. Надюк, Г. А. Косова // Кардиология: от науки к практике. - 2019. - № 4. - С. 74-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Konkp_2019_4_8 | ||
| 8. |
Колесник Т. В. Аналіз впливу особливостей добового профілю артеріального тиску на структурно-функціональний стан серця у хворих з артеріальною гіпертензією ІІ стадії залежно від I/D поліморфізму гена ангіотензинперетворюючого ферменту [Електронний ресурс] / Т. В. Колесник, К. Ю. Єгоров, Г. А. Косова // Кардиология: от науки к практике. - 2018. - № 2. - С. 7-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Konkp_2018_2_4 | ||
| 9. | 
Колесник Т. В. Взаємозв’язок тривожно-депресивними розладами та когнітивною дисфункцією у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від віку та статусу фізичної активності [Електронний ресурс] / Т. В. Колесник, А. В. Надюк, Г. А. Косова // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2019. - № 3. - С. 46-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2019_3_8 | ||
| 10. |
Хомазюк Т. А. Студентська ініціатива в міжнародних проектах з превентивної кардіології [Електронний ресурс] / Т. А. Хомазюк, В. Ю. Кротова, Г. А. Косова, М. Г. Киричко // Медичні перспективи. - 2020. - Т. 25, № 1. - С. 4-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2020_25_1_3 Приведен практический пример положительного опыта участия студентов медицинской академии в международном социальном проекте борьбы с артериальной гипертензией для улучшения уровня общей компетентности и эффективной интеллектуально-профессиональной социализации при получении высшего медицинского образования. Феномен профессиональной социализации следует рассматривать вместе с понятиями профессиональной направленности, профессионального развития, профессиональной адаптации и профессионального становления. Профессиональная социализация является конечным звеном на профессиональном пути личности. Алгоритм профессиональной социализации студентов в условиях вуза состоит из следующих этапов: профессиональная направленность <$E symbol О> профессиональное развитие <$E symbol О> профессиональная адаптация <$E symbol О> профессиональное становление <$E symbol О> профессиональная социализация. Следует отметить, что личность, которая успешно социализируется, имеет хорошо выраженную социальную направленность, активно стремится самоопределиться и самореализоваться в обществе и умеет продуктивно адаптироваться в окружающем социуме на основе знаний о социальной действительности. При этом успешность социализации связана не только с наличием у человека указанных качеств, но, в первую очередь, с реальными действиями, в которых эти качества воплощаются. Усваивая систему ролей, студенты приобретают социально значимые качества, формирующие мировоззрение, свои цели, мотивы, интересы, чувства, личные и социально значимые потребности, развивают различные виды компетентности, в том числе и социальную компетентность, которая позволит им стать тем, кем они объективно желают стать в жизни. Профессиональное развитие молодых талантливых личностей возможно только в открытых системах общения и взаимодействия, именно в международных социальных проектах врачебных обществ, которые постоянно обмениваются с окружающей средой энергией и информацией, и в то же время являются источником развития и перспектив для сохранения жизни нации. Такая модель образования предполагает изменение роли преподавателя: переход к совместным действиям со студентом в новых ситуациях в открытом, переменном, современном мире.Приведен практический пример положительного опыта участия студентов медицинской академии в международном социальном проекте борьбы с артериальной гипертензией для улучшения уровня общей компетентности и эффективной интеллектуально-профессиональной социализации при получении высшего медицинского образования. Феномен профессиональной социализации следует рассматривать вместе с понятиями профессиональной направленности, профессионального развития, профессиональной адаптации и профессионального становления. Профессиональная социализация является конечным звеном на профессиональном пути личности. Алгоритм профессиональной социализации студентов в условиях вуза состоит из следующих этапов: профессиональная направленность <$E symbol О> профессиональное развитие <$E symbol О> профессиональная адаптация <$E symbol О> профессиональное становление <$E symbol О> профессиональная социализация. Следует отметить, что личность, которая успешно социализируется, имеет хорошо выраженную социальную направленность, активно стремится самоопределиться и самореализоваться в обществе и умеет продуктивно адаптироваться в окружающем социуме на основе знаний о социальной действительности. При этом успешность социализации связана не только с наличием у человека указанных качеств, но, в первую очередь, с реальными действиями, в которых эти качества воплощаются. Усваивая систему ролей, студенты приобретают социально значимые качества, формирующие мировоззрение, свои цели, мотивы, интересы, чувства, личные и социально значимые потребности, развивают различные виды компетентности, в том числе и социальную компетентность, которая позволит им стать тем, кем они объективно желают стать в жизни. Профессиональное развитие молодых талантливых личностей возможно только в открытых системах общения и взаимодействия, именно в международных социальных проектах врачебных обществ, которые постоянно обмениваются с окружающей средой энергией и информацией, и в то же время являются источником развития и перспектив для сохранения жизни нации. Такая модель образования предполагает изменение роли преподавателя: переход к совместным действиям со студентом в новых ситуациях в открытом, переменном, современном мире. | ||
| 11. | 
Мітченко О. І. Виявлення вторинних дисліпідемій у осіб з "можливою" сімейною гіперхолестеринемією в українській популяції [Електронний ресурс] / О. І. Мітченко, Т. В. Колесник, В. Ю. Романов, К. О. Тімохова, Н. М. Чулаєвська, Г. А. Косова, А. В. Надюк // Український кардіологічний журнал. - 2021. - Т. 28, № 2. - С. 42-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2021_28_2_9 Мета роботи - оптимізувати діагностику сімейної гіперхолестеринемії (СГ) в Україні та визначити поширеність вторинних дисліпідемій серед осіб із "можливою" СГ. Популяційне дослідження проводилося в два етапи. На I етапі (2009 - 2013 рр.) із 1000 респондентів у 81 (8,1 %) зареєстровано рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХСЛПНЩ) <$E symbol У~5> ммоль/л. На II етапі (2019 р.) виконано дообстеження респондентів для виявлення вторинної дисліпідемії. Після дообстеження респондентів з "можливою" СГ на II етапі у 20,4 % виявлено цукровий діабет 2-го типу, у 14,3 % - гіпотиреоз, у 16,3 % - ожиріння II - III ступеня. У 30,6 % респондентів не виявлено досліджуваної коморбідної патології, а рівень ХСЛПНЩ знизився на тлі модифікації способу життя та статинотерапії. "Можливу" СГ було остаточно верифіковано в 9 пацієнтів з обтяженим анамнезом щодо ранньої ішемічної хвороби в них та/або близьких родичів, а також зі зростанням рівнів загального холестерину та ХСЛПНЩ на II етапі, незважаючи на статинотерапію. Висновки: частка респондентів з "можливою" СГ на I етапі, встановленою лише за критеріями <$E roman ХСЛПНЩ~symbol У~5> ммоль/л, дорівнювала 8,1 %. Проте після виявлення вторинних дисліпідемій поширеність верифікованої СГ у міській популяції становила 0,9 %, а в решті випадків (80 %) підвищений рівень ХСЛПНЩ був зумовлений коморбідною патологією. Проведене дослідження доводить необхідність подальшої оптимізації алгоритму діагностики пацієнтів з порушенням ліпідного профілю для верифікації первинних і вторинних гіперхолестеринемій. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |